У 1979 році закінчив Тернопільський державний медичний інститут.
З 1980 до 1981 року працював старшим лаборантом кафедри патологічної фізіології Тернопільського медичного інституту, а з 1981 до 1991 року – асистентом цієї ж кафедри.
У 1983 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Особливості холінергічної регуляції серця у тварин з високою і низькою стійкістю до гіпоксії» (науковий керівник – професор О.О. Маркова).
З 1991 року обіймає посаду завідувача кафедри нормальної фізіології. У 1992 році присвоєно вчене звання доцента.

Доктор медичних наук з 1996 року.
Докторська дисертація на тему: «Перекисне окислення ліпідів у патогенезі тиреотоксичного пошкодження серця» (науковий консультант – професор В.Г. Шевчук).
У 1998 році отримав звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Підготував 2 докторів та 25 кандидатів наук.
Є автором і співавтором 400 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 10 монографій, 6 посібників, 3 довідники.

Напрями наукових досліджень та сфера наукових інтересів:
Екологічна фізіологія у віковому аспекті.

Член Українського фізіологічного товариства ім. П.Г.Костюка. 

Член Всеукраїнської екологічної ліги.